Є людині говориш одне, а він чує Різне за змістом?

Крайні випадки: для мовця - це різні розлади мовних функцій (дислексії), а для слухача - глухота і слухові галюцинації.

Але в більшості випадків, коли патології немає - це лише відсутність досвіду і майстерності комунікації.

Дуже часте переконання говорить, що сенс висловлювання в тому, що він сказав. Насправді сенс висловлювання полягає в тому, як його зрозуміли. Тому якщо вас зрозуміли не так, як ви хочете, потрібно затратити сили на вивчення мови слухача і навчитися-таки розмовляти на його мові.

Більшість людей чують те, що хочуть чути, то що їх більше хвилює, до тієї теми і прив'язують сенс почутого. Можливо ще від власного розуму, на скільки людина ерудована, а може ще від того наскільки йому цікавий співрозмовник, може від теми йде, може співрозмовник дратує.

Не треба виключати, що і сказане було мало відомо трактовано.

Захворювання тут ні до чого.

А це хіба хвороба? Ми всі чуємо тільки те, що модем чути, що накладається на наш досвід або його відсутності. Такде непогано б промовистою висловлюватися іноді з урахуванням того, хто його слухає. А іноді і просто правильно висловлювати свої думки.

Ця хвороба називається шизофренія. Коли людина має нервові зриви і не підвладний сам собі.