Багато людей страждають цим захворюванням. Моя рідна сестра мучиться вже більше 10 років. Я з такою проблемою зіткнулася 2 роки тому. Сама медпрацівник, та й все моє сімейство в медицині. І ось, що я вам скажу, не варто робити операцію. Поки ходите своїми ногами, ходите і далі. Життя не дуже велика, але все ж на своїх ногах. Надивилася я на післяопераційних хворих у своїй практиці. Шанси на поліпшення приблизно 40-50%, а шанс стати абсолютним інвалідом теж досить великий.
Були пацієнти, які приходили в клініку на своїх, а їхали з неї на інвалідному каляску. І це не страшилки, а реалії життя. Особливо сумно було, коли оперувалася молода жінка 36 років.
Лікування за допомогою лікарських препаратів трохи покращують життя і допомагають зняти сильний больовий синдром. Фізичні вправи у вигляді спеціальної гімнастики - дуже хороша штука в період ремісії. Дошка Євмінова теж добре. Вона допомагає при локалізації грижа в поперековому і шийному відділі, але марна, якщо грижа знаходиться в грудному відділі.
Мануальна терапія і масаж тільки в спеціальних лікувальних учрежденітях і у доктора, який не просто курси закінчив, а має освіту травматолога або невропатолога, що ще краще. В іншому випадку ризикуєте дуже сильно погіршити ваше становище.
Добавить комментарий