Я ображаюся на людей, які засуджують, а самі чинять інакше. Чому б їм спочатку не розібратися в своєму житті, а потім лізти в чужу?
А ще я ображаюся на злих людей вранці в громадському транспорті)
Дуже часто ображаюся на улюбленого 🙁 коли він забуває зателефонувати, або купити то що я просила 🙁
Буває ображаюся на дочку, так як вона часто бреше 🙁
Але я відхідлива, та й ще, коли я ображаюся я готую 🙂 і коли мої улюблені стають на ваги і бачать пару зайвих кілограм, я посміхаюся і кажу що б більше мене не кривдили 🙂
Я ні на кого не ображаюся, бо ображатися - гріх. Насправді, це - перша причина, чому люди нещасні. Саме власні образи заважають людині жити щасливо. Не смійте ображатися ніколи! Як тільки з'являється образа, відразу починайте молитися.
Добавить комментарий