Діти взагалі озвіріли, якщо їм робиш зауваження спокійним дружнім тоном, то вони сприймають в штики і починають грубити, грубіянити і навіть посилають куди подалі. Що робити в такому випадку?
Діти взагалі озвіріли, якщо їм робиш зауваження спокійним дружнім тоном, то вони сприймають в штики і починають грубити, грубіянити і навіть посилають куди подалі. Що робити в такому випадку?
Швидше за все вони взяли поганий приклад з когось, в першу чергу треба переглянути відносини в родині, якщо є старші діти, то значить причина може бути в спілкуванні з ними. Або дет. сад, там є такі діти, що часом дорослих навчать такому "спілкуванню", Що їм і не снилося.
Я в таких випадках намагаюся зам'яти конфлікт, як то кажуть звести до нуля. А потім пояснюю, що це прикро, адже йому самому буде не приємно якщо до нього ставитимуться так само. Якщо не розуміє, вчинити так само, ну звичайно в межах розумного. Загалом так би мовити дати йому побувати в тій же шкурі.
Якщо це чужі діти - мабуть, нічого й не зробиш - просто пройти повз. Чужого адже навіть по губам не шлепнешь за таку поведінку. Зі своїми, якщо де набралися такої гидоти, треба сісти і серйозно поговорити, пояснивши всю "принадність" такої поведінки, що в сім'ї все повинно бути взаємно, а для наочності показати "взаємність" - На неправильну поведінку реагувати майже також - посилати (але без матів), відповідати грубо і т. П. Знаючи, що все буде взаємно, діти навряд чи вирішуватися повторити негативний досвід.
Добавить комментарий